Повномасштабне вторгнення, на яке наважився ворог в ході війни проти України, ще більше згуртувало наш народ. Жінки разом з чоловіками стали на захист країни від ворога. Військовослужбовиці, волонерки, громадські діячки, освітянки, медикині – кожна зайняла свою «лінію оборони», яку мужньо тримає задля Перемоги, задля процвітання та розвитку України.
Щоб відзначити жінок, які зробили особистий внесок у розвиток нашої держави та вірність нації, Український інформаційно видавничий центр «Галактика» ініціював у такі складні часи проведення V Національного проєкту «Берегиня України». Почесною відзнакою та званням «Берегиня України» нагородили громадську діячку та волонтерку, засновницю благодійного фонду – вінничанку Людмилу Станіславенко.
Пані Людмила розповіла, як для неї почалася війна, чим особливо пишається і на які нові звершення мотивує високе звання «Берегиня України». І, звичайно, поділилась планами на майбутнє.
24 лютого 2022 року для мене, як і для мільйонів українців, стало справжнім шоком, – розповідає Людмила Станіславенко. – Проте маючи багаторічний досвід роботи з військовими я розуміла, що від оперативності й правильності прийнятих рішень залежить життя людей. Тож ще більш завзято, разом зі своєю командою, взялась за те, чим займалась впродовж останніх 20 років – допомагати тим, хто цього потребує. Спершу ми підтримували військовослужбовців, тероборонівців. Згодом створили центр для прийняття біженців, у якому від початку повномасштабного вторгнення допомогу отримали понад сім тисяч осіб.
Починаючи з 2014 року Людмила Станіславенко разом з родиною допомагали військовослужбовцям та їх сім‘ям. Впродовж дев’яти років вони постачали захисникам амуніцію, рації, тепловізори, медичні препарати та паливо. З 2022 року потреба у допомозі зросла, тож і суттєво збільшились її обсяги. До списку відправленого на фронт додались ще й автомобілі, які є в умовах сучасної війни є «витратним» матеріалом.
Вирішуючи питання за питанням пані Людмила бралась за нові проблеми, які поставали перед суспільством.
Окрім допомоги військовим та українцям, які пережили окупацію, або вимушені були переїхати до більш спокійних регіонів, я працюю з родинами загиблих Героїв, – розповідає Людмила Анатоліївна. – Надаю психологічну підтримку родинам, які втратили найрідніших. Вони більше ніколи не побачать свого батька, сина чи чоловіка. Такі рани не загоюються, тож ми маємо постійно піклуватись про такі сім‘ї. Я також виступила з ініціативою «Сертифікат добра для сильних жінок». В рамках даної акції жінки з родин військовослужбовців, дівчата поліцейські або військові – можуть отримати сертифікат, аби пройти огляд у лікаря. Проєкт лише стартував, та вже маємо сотні заявок від наших землячок.
Волонтерство, підтримка військових та їх родин, переселенців, медиків, людей з інвалідністю, дітей сиріт та малюків з багатодітних родин, інтернатних закладів, притулків для тварин – це лише частина проєктів, над якими працює Людмила Станіславенко.
За ініціативи цієї мужньої жінки на Поділлі було реалізовано більше 700 соціально-благодійних ініціатив, в ході реалізації яких було зібрано мільйони гривень. І все це заради підтримки тих, хто цього потребує. Серед неймовірної кількості заходів є й такі, які стали традиційними та проходять щороку: «Жінка Вінниччини», «Депутатська кухня», «Ялинка мрій», «Подаруй вишиванку новонародженому», «Дотик янгола», «Окрилені рожевою стрічкою» та інші. Одним з найважливіших та значущих є впровадження та відзначення 7 грудня Дня Української Хустки «ДУХ».
Діяльність Людмили Станіславенко приклад того, що жіноцтво може зробити не лише для розбудови країни, а й для перемоги.
